Безготівковий розрахунок у транспорті, валідатори, квитки з QR-кодом, транспортні картки, - все змінюється, технології не стоять на місці. Заходячи у транспорт, ми валідуємо картку або квиток і їдемо, оплачуючи таким чином за проїзд. Декому зручно, декому ні. І згадується старий «валідатор» - компостер, прилад для гасіння квитків.

Батьком компостера є французький винахідник Ян Юзеф Барановський, який протягом тривалого часу працював над створенням такого автомату, який допомагав би контролювати дійсність квитків з подальшим «погашенням». У 1851 році цей винахід був відзначений на Всесвітній виставці однією з найвищих нагород. Принцип дії його – «шило-дірка».

Компостери були як доповнення до системи продажу квитків через каси і були встановлені в кожному салоні автобуса, тролейбуса, трамвая. Пасажир купляв квиток завчасно і лише зайшовши в транспорт виконував гасіння. Пробивний малюнок в компостерах був різний. Але в одному транспортному засобі він мав бути однаковий в усіх компостерах.

Принцип роботи був простим. В прорізь вставлявся квиток і нажимався (піднімався) ричаг. Контролер, зайшовши до салону, компостував собі папірець і перевіряв квитки у пасажирів. Малюнок мав співпадати. Компостери були різних видів, але принцип дії однаковий.





За матеріалами Житомирського обласного краєзнавчого музею