Сьогодні, 1 травня, тролейбусному руху у Житомирі виповнилося 62 роки. Вперше на вулиці обласного центру цей вид транспорту виїхав в 1962 році.

Станом на сьогодні діє 11 маршрутів, щоденно на маршрути виїздить 66 одиниць транспорту.

Над проєктом першої тролейбусної лінії у Житомирі почали задумуватися під кінець 1950-х років. Тоді ж було розпочато будівництво першого тролейбусного маршруту у місті довжиною у 3,5 км.



Маршрут № 1 «Майдан Леніна (нині Соборний) — Вокзал» починався з Привокзального майдану, проходив по вул. Леніна (нині Київська), далі на майдані Леніна лінія повертала праворуч, потім на майдан Перемоги, вул. Театральну і знову виходила на вул. Леніна. Спочатку на маршруті працювали 5 тролейбусів — три б/к СВАРЗи ТБЕС, передані з Москви, та чотири нових ЗіУ-5. Тимчасове тролейбусне депо було влаштоване на місці згорілого будинку (зараз там знаходиться готель «Житомир»).



Впродовж 1962-1963 років Житомир отримав ще 6 тролейбусів ЗіУ-5. За 1962 рік було перевезено 2,4 млн пасажирів. Живлення тролейбусної мережі здійснювалося від двох тягових підстанцій. Ремонт та техобслуговування рухомого складу спочатку здійснювалося у старому трамвайному депо на вул. Комсомольській (нині Мала Бердичівська, поблизу знищеного ліцею № 25). На території депо була ремонтна канава просто неба та кузня. На канаву тролейбуси доводилось заштовхувати вручну.

7 листопада 1963 року відкрита друга лінія, що проходила вулицями Театральною і Карла Маркса (нині Велика Бердичівська) до майдану Смолянського.



У січні 1964 року місто отримало перші 6 тролейбусів ОдАЗ-695Т вартістю 74 тисячі рублів. У цьому ж році почали надходити тролейбуси Київ-4. Через декілька років у Житомир поступили б/к тролейбуси Київ-4 з Києва та ЗіУ-5 з Москви.

У 1964 році були демонтовані трамвайні колії і замість них побудована тролейбусна мережа по вулиці Карла Лібкнехта (нині Перемоги та проспект Миру) до фабрики «Комсомолка» (Панчішна фабрика). Таким чином, через 2 роки після відкриття тролейбуса в місті діяли вже два маршрути: № 1 «Вокзал — Смолянка» і № 2 «Вокзал — Фабрика «Комсомолка»».


8 березня 1966 року відкритий маршрут № 3 «Фабрика „Комсомолка“ (Панчішна фабрика) — Смолянка».

У 1966 році побудовано нове тролейбусне депо, розраховане на 50 тролейбусів, на вул. Чапаєва, нині вул. Степана Бендери (Зараз це тролейбусне депо № 1 у якому знаходиться автобусний парк ТТУ та ремонтують тролейбуси.) За цією ж адресою (вул. Чапаєва, 1) до 1978 року знаходилося і трамвайно-тролейбусне управління.







У грудні 1968 року у Житомирі вперше почали зчіплювати по 2 тролейбуси ОдАЗ-695Т, щоб компенсувати їх невелику місткість. Адже з 1962 до 1969 рр. унаслідок зростання населення і з розширенням маршрутів питома вага тролейбусних перевезень в загальному об'ємі перевезень електротранспорту зросла від 19,2 до 34,4%.









У 1973 році відкрито тролейбусну мережу на Крошню, 1974 року — на Гідропарк. Відповідно, були відкриті маршрути № 4 «Вокзал — Крошня» і № 5 «Майд. Леніна (нині Соборна, маршрут через неї не проходив) — Гідропарк». Маршрут № 5 був декілька років відірваний від тролейбусного депо і тролейбуси доводилося доставляти на маршрут і забирати за допомогою автомобілів-тягачів. В якості кільця для розвороту тролейбусів цього маршруту використовувалися вул. Лазо (нині Дмитра Донцова), вул. Любарська та вул. Комсомольська (нині Мала Бердичівська). Проблема була в тому, що вул. Комсомольська, через яку лінія п'ятого маршруту повинна була з'єднуватися з майд. Перемоги, була на розі з вул. Театральною дуже вузькою, а розширити її заважали будинки. До 1977 року була побудована лінія по вул. Паризької Комуни (нині Фещенка-Чопівського) та вул. Шевченка, і маршрут № 5 був продовжений до Смолянського майдану.






У 1978 році побудовано трамвайно-тролейбусне депо № 2, до якого «переміщено» ТТУ і старе трамвайне депо. Лінія на вулиці Вокзальній та вулиці Вітрука три роки використовувалася тільки як технічна. Тоді ж ввели в практику безкондукторне обслуговування пасажирів. Також цього року була відкрита лінія по вул. Леніна (нині Київська) за вокзалом, вул. Баранова (нині Параджанова) і вул. Корольова, та були відкриті маршрути № 6 «Крошня — Завод „Хімволокно“» і № 7 «Фабрика „Комсомолка“ — Завод „Хімволокно“».






1981 року побудована лінія по вул. Вітрука та вул. Селецькій, після чого були відкриті кільцеві маршрути № 1А «Вокзал — вул. Театральна — Смолянка — Вокзал», № 1Б «Вокзал — Смолянка — вул. Театральна — Вокзал. Кільце на майдані Смолянському розібрали, замість нього побудували кільце на майдані 60-річчя СРСР (нині майдан Польовий), до якого продовжили маршрути № 3 і 5. Цього року також була побудована лінія на ділянці вулиці Карла Маркса (нині Івана Гонти) за майданом Смолянським, і був відкритий маршрут № 8 «Майдан Перемоги — Паперова фабрика». Тоді ж був отриманий перший вантажний тролейбус КТГ-2. Після того, як знесли старі будинки біля перехрестя вулиць Театральної та Комсомольської (нині Мала Бердичівська), вдалося розширити проїжджу частину і організувати новий маршрут з Корбутівки до майдану Перемоги. Маршрут № 5 «Майд. 60-річчя СРСР — Гідропарк» перенумерували на № 9, а маршрут «Майдан Перемоги — Гідропарк» позначили № 5.





1982 року побудована лінія по вулиці Михайловоградській (нині Східна) та вулиці Ватутіна, через які запущено нові маршрути № 10 «Фабрика «Комсомолка» — Завод „Хімволокно“» і № 11 «Крошня — Завод „Хімволокно“». Кінцеві зупинки маршрутів № 10 і № 11 збігалися з кінцевими зупинками маршрутів № 7 та № 6 відповідно.

Побудували і лінію по вулиці Комуністичній (нині Львівська) та вулиці Московській (нині Небесної Сотні) на ділянці від вулиці Комуністичної до вул. Леніна (нині Київська) і організували маршрут № 12 «Крошня — Центр».

Активне будівництво нових ліній було пов'язане з підготовкою до святкування 1100-річчя Житомира. Довжина контактної мережі у ювілейному 1984 році досягла 87,5 км. Енергозабезпечення трамвайних та тролейбусних ліній здійснювали 11 тягових підстанцій, причому 7 з них вже були переведені на телеметричне управління з центрального пульта. Цього року на маршрутах курсували вже 200 тролейбусів, що перевозили близько 75 млн пасажирів на рік. Загальна протяжність 12-ти маршрутів складала 146,4 км.




1985 року побудована лінія по вул. Ціолковського, вул. Космонавтів та східній частини вул. Селецької. Ця лінія замінила кінцеву зупинку маршруту № 9, маршрут № 4 був продовжений до Східного мікрорайону.

1986 року відкрита лінія по вул. Котовського (нині Грушевського), вул. Московській, нині Небесної сотні (від вул. Котовського до вул. Комуністичної) та вул. Комуністичній, нині Львівська (від вул. Московської до вул. Щорса). Маршрут № 4 перемістили із завантаженою транспортом вул. Леніна (нині Київська) на вулиці Комуністичну, Московську, Котовського і Михайловоградську. Маршрут № 7 також перемістили на вул. Котовського та вул. Михайловоградську. Тролейбуси маршруту № 4 прямували вул. Московською і вул. Комуністичною в обох напрямах. Від лівого повороту з вул. Щорса на вул. Котовського відмовилися, оскільки через перетин з трамвайною лінією його було дуже складно побудувати. Від повороту направо з вул. Котовського на вул. Щорса теж у той час вирішили відмовитися.


1986 року відкрилися напівкільцеві маршрути № 2 «Богунія — Вокзал — Смолянка — Богунія» і № 3 «Богунія — Смолянка — Вокзал — Богунія». Кільце розвороту на майдані 60-річчя СРСР (нині майдан Польовий) вирішили залишити, і воно досі існує.


Кільцеві маршрути № 1А та 1Б були замінені одним маршрутом № 1 «Вокзал — Вокзал». Відмінністю стало те, що тролейбуси почали розвертатися біля залізничного вокзалу, а не проїжджати його як проміжну зупинку. Декілька років діяв маршрут № 1К «Вокзал — майдан 60-річчя СРСР», що проходив, як і маршрут № 1 через вул. Театральну та Смолянку, але майдан 60-річчя СРСР (нині Польовий) для нього був кінцевою зупинкою.




За 62 роки рухомий склад у Житомирі неодноразово оновлювався - від стареньких ОдАЗів, Київ, ЗіУ до сучасних ЮМЗ, ЛАЗів, Skoda, БКМ. Нині тролейбусний парк загалом налічує 152 тролейбуси, у тому числі і 1 службовий. Варто зауважити, що близько 40 з цих тролейбусів знаходиться не на ходу, ймовірно за нагоди вони будуть списані або відремонтовані.

Фільм зроблений силами працівників КП ЖТТУ у 2016 році. В ньому розповідається про минуле та сьогодення тролейбуса у місті Житомир.